Астигматизм — несферичність оптичного апарату ока (кришталик, рогівка, склоподібне тіло та водяниста волога) через порушення сферичності рогівки. Астигматизм простими словами: деталі зображення на сітківці розмиті, утворюються кола світлорозсіювання та кілька фокусів на сітківці; виходить розмите зображення.
Як бачать люди з астигматизмом? Людина скаржиться на спотворення та розмитість зображення, якість зору погіршується, можуть виникнути головні болі. Невилікуваний астигматизм може призвести до втрати гостроти зору та амбліопії.
Види астигматизму
Розрізняють такі види астигматизму:
- фізіологічний (у межах 0,5–0,75 діоптрій (дптр) — немає потреби в корекції;
- правильний або вроджений може бути:
- простим гіперметропічним (міопічним) — один меридіан має еметропічне заломлення. Гіперметропічний астигматизм може бути прямим простим міопічним астигматизмом та зворотним;
- складним гіперметропічним (міопічним);
- змішаним — меридіани мають різні види заломлення. Змішаний астигматизм характеризується короткозорістю та далекозорістю по вертикальній та горизонтальній медіанах;
- неправильний або набутий — внаслідок пошкоджень чи захворювань рогівки. Неправильний астигматизм може розвинутися після кератопластики, радіальної кератотомії або ускладненої кераторефракційної операції;
- рогівковий (корнеальний) — відзначають найчастіше, у більш ніж 40% пацієнтів, які перенесли операцію з видалення катаракти, діагностують астигматизм в межах 1 дптр або більше (Vinny Keshav et al., 2021);
- кришталиковий (внаслідок нерівномірної кривизни, нахилу кришталика та різних показників рефракції у кришталику);
- ретинальний (астигматизм сітківки).
Причини захворювання
Астигматизм найчастіше зустрічається у молодих людей. Хоча причину цієї зміни до кінця не з’ясовано, на форму рогівки можуть впливати:
- зміни у положенні та натягу повіки;
- зміни колагенових фібрил строми рогівки, десцеметової мембрани та екстраокулярних м’язів;
- генетичні фактори (Hiroyuki Namba et al., 2020);
- травми, опіки, рубці на рогівці з наступною зміною її форми;
- кон’юнктивіт;
- кератоконус (рогівка конічної форми);
- раніше проведені хірургічні корекції на очах;
- запалення країв повік;
- уроджені патології.
Симптоми астигматизму
Перші симптоми можуть виявлятися у віці 3–7 років. Астигматизм у дітей може виявлятися тим, що діти плутають схожі за написанням цифри і букви. Діти можуть скаржитися на те, що двоїться в очах.
Загальні симптоми при астигматизмі:
- стомлення зору;
- біль в очах;
- диплопія;
- зниження зору;
- неможливість сфокусуватися на об’єктах, що розташовані на близьких або далеких відстанях;
- відчуття стороннього тіла в оці, печіння.
Діагностика астигматизму
Для діагностики астигматизму офтальмолог може призначити:
- огляд очного дна, сітківки, камери ока, рогівки за допомогою оптичної когерентної томографії ока;
- ультразвукове сканування;
- дослідження сітківки ока за допомогою лінзи Гольдмана;
- електроенцефалограму «ЕЕГ»;
- комп’ютерну периметрію;
- використання циліндричних лінз.
Після обстеження лікар визначає тип корекції астигматизму.
Лікування при астигматизмі
Лікувати астигматизм можна за допомогою використання окулярів, контактних лінз, корекції за допомогою рефракційної хірургії, імплантації торичної інтраокулярної лінзи (ІОЛ) та астигматичних розслаблюючих розрізів (Bharat Gurnani et al., 2022).
Мінімальний астигматизм до 0,5 дптр слід коригувати лише за наявності астенопічних симптомів. У немовлят проводять корекцію, коли ступінь астигматизму більший за 4,0 дптр. У дітей віком 3–6 років проводять корекцію при астигматизмі 2,0 дптр і більше.
При постопераційному астигматизмі, коли окуляри та контактні лінзи не можуть забезпечити оптимальні візуальні результати, можна розглянути різні хірургічні методи:
- астигматичну кератотомію;
- накладання компресійних швів;
- встановлення торичних інтраокулярних лінз;
- лазерні процедури рефракції (Rashmi Deshmukh et al., 2022).
Оптична корекція
При правильному астигматизмі лікар призначає:
- використання окулярів із циліндричними лінзами (торичні лінзи);
- жорсткі контактні лінзи (може скоригувати до 2–3 дптр);
- торичні контактні астигматичні лінзи при вищому астигматизмі.
При корекції лінзами лікар призначає використання комбінації сферичних та циліндричних лінз (Bharat Gurnani et al., 2022).
Хірургічна корекція
До лазерних методів корекції астигматизму відносять:
- фотоастигматичну рефракційну кератотомію;
- лазерний кератоміліз in situ (laser-assisted in situ keratomileusis — LASIK) — лазер використовується для зміни форми рогівки шляхом глибокого розрізу зовнішнього шару очного яблука (може виправити астигматизм до 0,5–10 дптр);
- епітеліальний лазерний кератомілез in situ (epithelial laser in-situ keratomileusis — Epi-LASIK) — поверхневий шар рогівки формується за допомогою прецизійного хірургічного інструменту (мікрокератому), який оснащений аппланаційною пластиною, яка вирівнює рогівку перед модифікованим тупим лезом. Під час Epi-LASIK зберігається більше епітеліальних клітин, що може покращити результати порівняно з LASIK;
- екстракція лентикули з малим розрізом (small incision lenticule extraction — SMILE) — для лікування міопічного астигматизму. Має переваги в порівнянні з лазерним кератомілезом in situ, такими як краща біомеханічна стабільність рогівки, зниження частоти синдрому сухого ока та запобігання ускладненням, пов’язаним з клаптем (Sharon S. W. Chow et al., 2019).
Цілями Epi-LASIK, LASIK є зменшення болю після процедури.
До хірургічних методів корекції астигматизму відносять:
- імплантацію торичної ІОЛ (штучного кришталика, який виконаний з біологічно сумісних матеріалів) — рекомендовано пацієнтам з рогівковим астигматизмом та катарактою;
- астигматичну кератотомію (операція полягає у виконанні дугоподібних розрізів 5–7 мм у середній частині периферії рогівки від центру зіниці). Цей метод може виправити до 4–6 дптр астигматизму, чим глибший, довший і центральніший розріз, тим більший лікувальний ефект.
Рефракційна заміна кришталика (лансектомія)
При лансектомії проводять імплантацію штучного кришталика. Під місцевою анестезією лікар робить мікророзрізи за допомогою ультразвуку, кришталик пацієнта перетворюють на емульсію та видаляють, а на його місце імплантують штучну інтраокулярну лінзу.
У післяопераційному періоді рекомендовано:
- закапувати очні краплі протягом 1 міс після операції. Наприклад, антибактеріальні очні краплі, такі як тобраміцин, рекомендовано закапувати по 1–2 краплі в кон’юнктивальний мішок 4 рази на добу 7 днів і кортикостероїди — дексаметазон у перші 7 днів після операції закапувати по 1–2 краплі в кон’юнктивальний мішок 4 рази на добу, на 2-й тиждень — 3 рази на добу, на 3-й тиждень — 2 рази на добу, на 4-й тиждень — 1 раз на добу;
- виконувати домашню роботу без тривалих нахилів;
- читати можна наступного дня після хірургічної корекції;
- уникати гарячої пари та диму при приготуванні їжі;
- при прийомі душу слід уникати попадання води в очі протягом 5 діб після хірургічної корекції;
- на вулиці рекомендовано носити окуляри для захисту очей від яскравого світла, вітру, пилу.
Необхідність лікування астигматизму
Астигматизм є однією з найпоширеніших аномалій рефракції, з якою стикається лікар у клінічній офтальмологічній практиці. Візуальні та функціональні наслідки астигматизму наголошують на важливості його лікування. Завдяки постійному вдосконаленню методів очних вимірювань та розвитку різних технологій корекції рефракції майбутнє обіцяє потенціал для більш точних та комплексних варіантів корекції для пацієнтів з астигматизмом (Scott A Read et al, 2014).
