Що таке герпес та як його розпізнати?
Герпес — це інфекційне захворювання, причиною виникнення якого є віруси простого герпесу (ВПГ) людини двох типів: 1-го типу (ВПГ-1) та 2-го (ВПГ-2).
Обидва типи вірусу викликають хронічну інфекцію сенсорних (чутливих) нервових гангліїв (скупчень нервових клітин), у яких можлива повторна активація герпетичної інфекції, що спровокована наступними факторами:
- стресом;
- лихоманкою;
- менструацією;
- різними бактеріальними інфекціями;
- різними видами випромінювання, включаючи сонячне світло;
- різними станами та захворюваннями, що супроводжуються пригніченням імунної системи (наприклад при інфекції, що викликана вірусом імунодефіциту людини).
Первинна герпетична інфекція може супроводжуватися рецидивуванням симптомів та ознак герпесу на шкірі або слизових оболонках однієї й тієї ж ділянки тіла.
Первинна герпетична інфекція може виникати при безпосередньому контакті з ураженою шкірою, слизовими оболонками, виділеннями слизових оболонок пацієнтів, у яких спостерігається активна герпетична інфекція, або осіб з безсимптомним перебігом.
ВПГ-1 зазвичай вражає шкіру обличчя, губ, а також слизові оболонки ротової порожнини, ясен, твердого та м’якого піднебіння, глотки. Цей вид герпетичного ураження називається орофаціальним герпесом, або герпесом 1-го типу. Також до герпесу 1-го типу належать лабіальний герпес (переважно вірус уражає епітелій червоної облямівки губ) та герпетичне ураження очей.
ВПГ-2, як правило, вражає область статевих органів. Цей вид герпетичного ураження називається генітальним герпесом, або герпесом 2-го типу.
Водночас слід зазначити, що симптоми та ознаки герпетичної інфекції можуть спостерігатися й на інших ділянках тіла: пальцях рук — герпетичний панарицій; слизовій оболонці прямої кишки — герпетичний проктит, що часто виявляють після незахищеного анального статевого акту.
Інкубаційний період обох типів ВПГ становить 2–12 діб. Перебіг більшості епізодів первинних герпетичних інфекцій є безсимптомним (Martindale. The Complete Drug Reference, 2014).
Симптоми герпесу
Оскільки для кожного з типів герпетичної інфекції є характерною наявність особливих ознак та симптомів, а також спостерігаються відмінності в перебігу та розвитку патологічного процесу, нижче в цьому розділі описано ознаки та симптоми герпесу 1-го та 2-го типів.
Ознаки герпесу 1-го типу
ВПГ-1 може вражати шкіру обличчя, губ, язика, слизову оболонку ротової порожнини, ясен, твердого та м’якого піднебіння, глотки. У хворих також спостерігається збільшення лімфатичних вузлів шиї. Ці симптоми частіше спостерігаються у дітей та молодих людей. Також при герпесі 1-го типу пацієнти скаржаться на загальне нездужання, підвищення температури тіла, біль у м’язах, зниження апетиту, дратівливість. Ці симптоми спостерігаються протягом 3–14 діб.
Герпетичне ураження очей переважно викликає ВПГ-1. Зазвичай герпетична інфекція зачіпає рогівку одного ока, тим самим обумовлюючи виникнення епітеліального або стромального кератиту. Епітеліальний кератит зазвичай загоюється без рубцювання, у той час як при стромальному ВПГ-1 вражає більш глибокі шари рогівки ока та може викликати її рубцювання, що, у свою чергу, може бути причиною зниження зору аж до розвитку сліпоти.
Рідше ВПГ може викликати увеїт, хоріоретиніт або гострий некротичний ретиніт.
У пацієнтів зі зниженим рівнем імунітету, особливо в осіб з пересадженими органами або тих, що отримують курс хіміотерапії, спостерігається більш поширений та тяжкий перебіг герпетичної інфекції.
Ознаки герпесу 2-го типу
Для герпесу 2-го типу характерна наявність болісного висипу з виразкуванням на шкірі та слизових оболонках статевих органів, які можуть супроводжуватися порушенням сечовипускання (дизурія), виділеннями із сечівника, як у чоловіків, так й у жінок, або з піхви у жінок, а також незначним збільшенням лімфатичних вузлів у паху.
Найчастіше герпес 2-го типу викликає ВПГ-2, але його може зумовити й ВПГ-1.
Для генітального герпесу, який викликає ВПГ-2, є характерним більш поширене ураження шкіри та слизових оболонок статевих органів, а також можливі наступні ускладнення: асептичний менінгіт (запалення твердої оболонки головного мозку) та бактеріальна суперінфекція (Schiffer J.T., Corey L., 2020).
Як лікувати пацієнтів з герпесом: особливості препаратів
Противірусним препаратом, що найбільш широко застосовується у клінічній практиці для лікування пацієнтів з герпесом, є ацикловір (мазь/крем від герпесу, включаючи мазь від герпесу для дітей (віком від 12 років); таблетки та порошок для розчину для інфузій).
Альтернативними противірусними препаратами з кращою біодоступністю, що застосовуються у разі герпетичної інфекції, є фамцикловір та валацикловір.
Противірусна терапія при первинній герпетичній інфекції усуває симптоми герпесу, а також скорочує тривалість виділення вірусу, але не запобігає рецидивуванню. Тому противірусна терапія є більш ефективною при первинній герпетичній інфекції, ніж при її рецидивуванні.
Противірусну терапію проводять якомога раніше під час активної фази герпетичної інфекції, переважно протягом перших 3 діб від початку виникнення симптомів та ознак герпесу.
У осіб зі зниженим імунітетом іноді може спостерігатися резистентність до ацикловіру (Martindale. The Complete Drug Reference, 2014).
Лікування при герпесі 1-го та 2-го типу: ефективні препарати
Лікування при герпесі 1-го типу. Яким чином лікувати герпес у носі, ротовій порожнині, на шкірі губ та обличчя? Орофаціальний герпес можна лікувати ацикловіром у різних лікарських формах для місцевого застосування, прийому всередину або внутрішньовенного введення.
Фамцикловір та валацикловір у лікарських формах для прийому всередину мають ефективність, що є аналогічною до ацикловіру.
ВІЛ-інфікованих хворих із герпесом 1-го типу слід лікувати ацикловіром у лікарській формі для внутрішньовенного введення або для прийому всередину, або фамцикловіром та валацикловіром у формі для прийому всередину.
Рецидиви лабіального герпесу зазвичай минають самостійно та рідко потребують проведення противірусної терапії.
Звичайно, наявність лабіального герпесу у пацієнтів з нормальним імунітетом потребує суворого дотримання правил особистої гігієни, симптоматичного лікування анальгетиками у разі виникнення болю, а також застосування антисептиків для профілактики вторинної бактеріальної інфекції (Martindale. The Complete Drug Reference, 2014).
Лікування при герпесі 2-го типу. Пацієнтів з генітальним герпесом зазвичай лікують за допомогою ацикловіру, фамцикловіру або валацикловіру у лікарських формах для прийому всередину (так звані таблетки від герпесу).
Ацикловір у формі для внутрішньовенного введення призначають при тяжкому перебігу захворювання або наявності ускладнень з боку нервової системи.
Ацикловір та валацикловір у лікарській формі для прийому всередину є ефективними щодо зниження частоти рецидивування та виділення вірусу.
Початок рецидиву генітального герпесу може бути перервано, а тяжкість його перебігу може бути знижена за рахунок проведення 5-денного курсу лікування ацикловіром або валацикловіром, або фамацикловіром у лікарських формах для прийому всередину.
Альтернативні схеми фармакотерапії для пацієнтів з нормальним імунітетом включають застосування високих доз ацикловіру протягом 2 діб, фамцикловіру — протягом 1 доби або валацикловіру — протягом 3 діб.
ВІЛ-позитивним пацієнтам з герпесом 2-го типу необхідно епізодично отримувати противірусне лікування, що спрямоване на пригнічення герпетичної інфекції (Martindale. The Complete Drug Reference, 2014).
Дуже часто пацієнти запитують: «Як же вилікувати герпес за 1 добу?». Відповідаючи на це питання, слід зазначити, що оскільки перебіг герпетичної інфекції носить хронічний персистуючий характер, вилікувати герпес за 1 добу неможливо.
Разом з тим слід зазначити, що надходили повідомлення про те, що валацикловір у високих дозах є ефективним для ліквідації рецидивів герпетичної інфекції, а також здатний забезпечити проведення противірусної терапії у хворих із герпетичною інфекцією протягом 1 доби (Spruance S.L. et al., 2003).
Профілактика герпесу
Внутрішньовенне введення ацикловіру рекомендується всім серопозитивним пацієнтам (тим, у яких було виявлено антитіла до ВПГ-1 або ВПГ-2), яким проводиться трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин від донора, щоб запобігти реактивації латентної форми герпесу 1-го або 2-го типів.
Також можливе застосування ацикловіру у серопозитивних пацієнтів, яким пересаджують їх власні, попередньо відібрані та законсервовані гемопоетичні стовбурові клітини та у яких є можливим тяжке ураження слизових оболонок (мукозит) після проведення курсу хіміотерапії.
Ацикловір, фамцикловір або валацикловір у лікарських формах для прийому всередину можна призначати пацієнтам, які здатні їх приймати (Dykewicz C.A., 2001).
Специфічна вакцинопрофілактика герпесу 1-го та 2-го типу на даний час відсутня.
Висновок
Оскільки герпес є широкопоширеною інфекцією у всьому світі, а також враховуючи той факт, що його перебіг носить хронічний персистуючий характер з епізодами рецидивування, питання терапії та профілактики, а також розробки ефективних вакцин проти герпесу 1-го та 2-го типу ще довго будуть залишатися актуальними.
