Препарати гормонів для системного застосування (окрім статевих гормонів та інсулінів)

357 препаратів
По популярності

Гормональна терапія — це тип лікування, за якого блокується функція певних гормонів або проводиться замісна терапія.

Що таке препарати гормонів?

Препарати гормонів — лікарські засоби, які містять гормони. Їх призначають для нормалізації обмінних процесів в організмі, відновлення рівноваги ендокринних гормонів.

Групи препаратів гормонів

До препаратів гормонів для системного застосування (крім статевих гормонів та інсулінів) відносять:

  • гіпофізарні, гіпоталамічні гормони та їх аналоги (гормони передньої (соматотропін та його агоністи, інші гормони) та задньої частки гіпофіза та їх аналоги (вазопресин та його аналоги, окситоцин та його похідні), гіпоталамічні гормони (соматостатин та аналоги, антигонадотропін-рилізинг гормони));
  • кортикостероїди для системного застосування (мінералкортикоїди та глюкокортикоїди);
  • тиреотропні засоби (тиреотропні препарати — тиреоїдні гормони (левотироксин натрію, комбінації тиреоїдних гормонів та сполук йоду), антитиреоїдні засоби — сірковмісні похідні імідазолу (карбімазол, тіамазол);
  • панкреатичні гормони (глікогенолітичні гормони — глюкагон);
  • засоби, що регулюють кальцієвий обмін (антипаратиреоїдні засоби — цинакальцет).

Показання до прийому препаратів гормонів

Соматотропін показаний при:

  • порушенні росту у дітей при недостатній секреції соматотропіну;
  • синдромі Шерешевського — Тернера, Прадера — Віллі;
  • хронічній недостатності нирок у пубертатний період;
  • недостатності соматотропіну при гіпоталамо-гіпофізарній патології.

Загальні показання до призначення вазопресину та його аналогів (десмопресину та терліпресину):

  • нецукровий діабет;
  • поліурія та полідипсія після операцій у ділянці гіпофіза;
  • лікування при енурезі;
  • проведення проби на концентраційну спроможність нирок;
  • кровотечі зі шлунково-кишкового тракту (з варикозно розширених вен стравоходу, виразки шлунка або дванадцятипалої кишки) та урогенітального тракту;
  • маткова кровотеча (під час аборту, пологів);
  • кровотечі під час хірургічних операцій на органах черевної порожнини та малого таза;
  • під час гінекологічних операцій на шийці матки (місцево).

Загальні показання до призначення окситоцину та його похідних (демокситоцину та карбетоцину):

  • індукція пологів та стимуляція родової діяльності при її первинній та вторинній слабкості;
  • атонічна маткова кровотеча в ранній післяпологовий період;
  • штучна стимуляція родової діяльності;
  • посилення скорочувальної здатності матки під час кесаревого розтину;
  • посилення процесу лактації;
  • неповний або септичний аборт;
  • гінекологічні кровотечі.

Октреотид показаний при:

  • акромегалії;
  • гострому панкреатиті;
  • зупинці кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу у пацієнтів із цирозом печінки.

Ланреотид призначають при:

  • акромегалії;
  • нейроендокринних пухлинах;
  • гормонорезистентному раку передміхурової залози;
  • панкреатичних та кишкових фістулах;
  • гострому некротизуючому панкреатиті;
  • офтальмопатії Грейвса;
  • діабетичній ретинопатії;
  • тиреотропінсекретувальній аденомі;
  • рефрактерній діареї у хворих на СНІД.

Флудрокортизон показаний при:

  • первинній та вторинній недостатності кори надниркових залоз;
  • адреногенітальному синдромі з втратою натрію;
  • ідіопатичній ортостатичній або артеріальній гіпотензії.

Загальні показання до призначення глюкокортикоїдів:

  • загострення бронхіальної астми, загострення хронічного обструктивного захворювання легенів, анафілаксія, кропив'янка та ангіоневротичний набряк, риніт, пневмоніт, саркоїдоз, інтерстиціальне захворювання легень;
  • контактний дерматит, вульгарна пухирчатка;
  • надниркова недостатність, вроджена гіперплазія надниркових залоз;
  • лейкемія, лімфома;
  • ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, поліміозит, дерматоміозит;
  • увеїт, кератокон'юнктивіт;
  • трансплантація органів, антенатальне дозрівання легень, нефротичний синдром, набряк головного мозку, розсіяний склероз.

Левотироксин натрію показаний при:

  • замісній терапії при гіпотиреозі;
  • профілактиці рецидивів зобу після резекції щитоподібної залози;
  • доброякісному еутиреоїдному зобі;
  • супресивній та замісній терапії при раку щитоподібної залози (після тиреоїдектомії);
  • аутоімунному тиреоїдиті;
  • ожирінні з проявами гіпотиреозу;
  • ендемічному та спорадичному зобі;
  • проведенні диференційно-діагностичного тесту тиреоїдної супресії.

Сірковмісні похідні імідазолу призначають:

  • карбімазол, тіамазол — при гіпертиреозі, підготовці до тиреоїдектомії, терапії радіоактивним йодом;
  • тіамазол — при дифузному токсичному зобі, гіперфункції щитоподібної залози, тиреотоксичному кризі, післяопераційних рецидивах гіпертиреозу.

Протипоказання

Препарати гормонів для системного застосування протипоказані при:

  • підвищеній сенсибілізації до препаратів чи компонентів препаратів;
  • дисфункції печінки та нирок;
  • соматотропін — при злоякісних новоутвореннях, цукровому діабеті, внутрішньочерепній гіпертензії, гіпотиреозі, дітям під час завершення росту кісток;
  • соматотропін — у період вагітності та годування грудьми;
  • вазопресин — при ішемічній хворобі серця, хронічному нефриті;
  • десмопресин — при анурії, набряках, гіпоосмолярності плазми крові, гіпонатріємії, полідипсії, декомпенсованій серцевій недостатності, нирковій дисфункції, хворобі Віллебранда ІІ типу або тромбоцитарного типу, у формі ліофілізату для перорального застосування — у дітей віком до 5 років;
  • терліпресин — при епілепсії, токсикозі, у І триместр вагітності (крім життєвих показань, септичного шоку, у дітей віком до 18 років);
  • демокситоцин, окситоцин — при невідповідності розмірів плода і тазу вагітної, аномаліях положення плода;
  • демокситоцин — при загрозі розриву матки, наявності післяопераційних рубців на матці, внутрішньоутробної гіпоксії плода, передчасному відшаруванні плаценти, розтягуванні матки, інвазивній карциномі шийки матки, багатоводді;
  • окситоцин — при вузькому тазі, дистресі плода, гіпертонусі матки, передлежанні або випаданні пуповини, центральному та крайовому передлежаннях плаценти, тяжкій токсемії або слабкій скорочувальній діяльності матки;
  • карбетоцин — при дисфункції серця, нирок та печінки, прееклампсії та еклампсії, епілепсії. Не застосовувати для стимуляції родової діяльності у передпологовий період;
  • ганірелікс, карбетоцин, цетрорелікс, тіамазол, кармімазол — у період вагітності та годування грудьми;
  • цетрорелікс — у період менопаузи;
  • глюкагон — при феохромоцитомі;
  • глюкокортикостероїди — при системній грибковій інфекції, остеопорозі, неконтрольованій гіперглікемії, артеріальній гіпертензії, цукровому діабеті, глаукомі, інфекції суглобів, простому герпесі, кератиті, виразковій хворобі;
  • левотироксин натрію — при інфаркті міокарда у гострій стадії в осіб похилого віку із зобом; стенокардії, тахікардії, міокардиті, хворобі Аддісона, тонзиліті, недостатності кори надниркових залоз, пацієнтам віком від 65 років;
  • тіамазол, карбімазол — при гіпотиреозі, агранулоцитозі, гранулоцитопенії.

Якою є тривалість лікування препаратами гормонів?

Тривалість гормонотерапії залежить від її типу, дози та індивідуальних особливостей пацієнта. Для досягнення найкращих результатів гормональна терапія має бути адаптованою для кожного хворого. Курс терапії пацієнту необхідно проходити під наглядом фахівця після попереднього обстеження.