По популярності
Кортикостероїди для системного застосування
54 препарати
Що таке кортикостероїди системної дії?
Кортикостероїди — гормони кіркового шару надниркових залоз, синтезуються з холестерину. Виділяють мінералокортикоїди та глюкокортикостероїди. Гормони цієї групи метаболізуються переважно в печінці, а метаболіти виділяються із сечею. Мінералокортикоїди впливають переважно на водно-сольовий обмін. Синтез мінералокортикоїдів регулюється системою ренін-ангіотензин, також залежить від загального об'єму екстрацелюлярної рідини та вмісту в плазмі крові іонів натрію й калію. На синтез глюкокортикостероїдів переважно впливає адренокортикотропний гормон гіпофіза. Глюкокортикостероїди впливають на всі види обміну — білковий, ліпідний, вуглеводний (Харкевич Д.А., 2006).
Абсолютне показання до застосування глюкокортикоїдів — недостатність функції кори надниркових залоз.
Також, враховуючи основні клініко-фармакологічні ефекти препаратів цієї групи, вони застосовуються при багатьох захворюваннях різних органів. Так, глюкокортикоїди мають такі ефекти:
- протизапальний;
- імуносупресивний;
- протиалергічний.
Класифікація препаратів кортикостероїдів системної дії:
- мінералокортикоїди (флудрокортизон — випускається у формі таблеток);
- глюкокортикостероїди (бетаметазон, дексаметазон, метилпреднізолон, преднізолон, преднізон, тріамцинолон, гідрокортизон).
Глюкокортикостероїди: список препаратів та форми випуску:
- бетаметазон (форми випуску: розчин/суспензія для ін'єкцій);
- дексаметазон (розчин для ін'єкцій, пігулки);
- метилпреднізолон (випускається у формі таблеток, порошку для приготування розчину для ін'єкцій та суспензії для ін'єкцій);
- преднізолон (форми випуску: розчин для ін'єкцій, таблетки);
- преднізон (форма випуску: супозиторії ректальні);
- тріамцинолон (випускається у формі таблеток та суспензії для ін'єкцій);
- гідрокортизон (форми випуску: таблетки, порошок для приготування ін'єкцій/інфузій, суспензія для ін'єкцій).
Коли призначають мінералокортикоїди? Показання до застосування
Флудрокортизон — за хімічною будовою це фтороване похідне гідрокортизону. Проявляє виражену мінералокортикоїдну активність. Основний ефект флудрокортизону реалізується в дистальному відділі ниркових канальців: так, він підвищує реабсорбцію натрію й води та збільшує виведення із сечею калію та іонів водню. Основні показання до застосування флудрокортизону — первинна та вторинна недостатність кори надниркових залоз, хвороба Аддісона, адреногенітальний синдром. Існують дані, що флудрокортизон може застосовуватися при нейрогенній ортостатичній гіпотензії (Park J.-W. et al., 2020).
Протипоказання до застосування мінералокортикоїдів
Флудрокортизон при системних інфекційних процесах можна застосовувати лише в поєднанні зі специфічною терапією. Також препарат протипоказаний при реакціях гіперчутливості на діючу речовину або допоміжні компоненти препарату в анамнезі.
Показання для застосування глюкокортикостероїдів системної дії: коли їх призначають?
Показання до застосування різних препаратів глюкокортикостероїдів дещо відрізняються. Загалом лікарські засоби цієї групи застосовують:
- при захворюваннях ендокринної системи. Так, наприклад, при первинній та вторинній недостатності кори надниркових залоз препаратами першого ряду є гідрокортизон, а синтетичні глюкокортикостероїди (наприклад метилпреднізолон) застосовують як терапію другої лінії в поєднанні з мінералокортикоїдами;
- при тяжких алергічних захворюваннях. Так, у разі значної вираженості симптомів та відсутності ефекту від інших методів терапії системні глюкокортикостероїди призначають при алергічному риніті, бронхіальній астмі, медикаментозній алергії, сироватковій хворобі, шкірних алергічних захворюваннях. Наприклад, у США на сьогодні при загостренні бронхіальної астми рекомендується преднізолон перорально протягом 5 днів. У дослідженнях показано, що дексаметазон має еквівалентний клінічний ефект. Крім того, при застосуванні дексаметазону рідше розвивається блювання, ніж при прийомі преднізолону (Keeney G.E. et al., 2014). Таким чином, ряд експертів рекомендує дексаметазон як альтернативний преднізолону препарат для лікування пацієнтів із загостреннями бронхіальної астми (Rehrer M.W. et al., 2016). У той же час при бронхіальній астмі рекомендується приймати системні глюкокортикоїди протягом якомога коротшого періоду та в найнижчій ефективній дозі. У разі досягнення стабільного клінічного стану хворого рекомендується поступове зниження дози з подальшою повною відміною та переходом на застосування лікарських препаратів (дозованих інгаляторів та доставкових пристроїв), що містять топічні глюкокортикоїди;
- у ревматології: широко застосовуються як у якості підтримувальної терапії, так і для усунення загострень системного червоного вовчака, системного дерматоміозиту (поліміозиту), гострого ревмокардиту, гігантоклітинного артеріїту, гострого подагричного артриту і т.д. Глюкокортикостероїди проявляють потужну протизапальну дію і широко застосовуються в лікуванні пацієнтів з ревматоїдним артритом (Koenen M. et al., 2018). При цьому можлива як монотерапія, так і комбіноване лікування з препаратами групи цитостатиків, моноклональними антитілами та іншими лікарськими засобами;
- в онкології — при лімфомі, в онкогематології — при лейкозах. Також застосовуються в терапії пацієнтів з гіперкальціємією при злоякісних новоутвореннях;
- при таких тяжких захворюваннях шкіри, як ексфоліативний дерматит, фунгоїдний мікоз, псоріаз, себорейний дерматит, бульозний герпетиформний дерматит, мультиформна еритема (синдром Стівенса — Джонсона), пухирчатка;
- при тяжкому перебігу захворювань органів дихання, наприклад саркоїдозу, синдрому Леффлера, бериліозу, аспіраційного пневмоніту, пневмонії, пов'язаної з COVID-19, та ін. Так, наприклад, у дослідженні показано, що в лікуванні пацієнтів з тяжкою пневмонією COVID-19 кращою є ступінчаста терапія із застосуванням високих доз метилпреднізолону протягом 3 днів з наступним пероральним прийомом преднізолону протягом 14 днів порівняно з 6 мг дексаметазону протягом 7–10 днів. У групі хворих, які отримували ступінчасту терапію метилпреднізолоном і преднізолоном, спостерігалося більш значне зниження маркерів тяжкості захворювання (С-реактивного білка, Д-димеру та лактатдегідрогенази), більш короткі терміни одужання, а також меншій кількості пацієнтів знадобилося проведення інтенсивної терапії (PinzónM.A. еtal., 2021). Застосовуються глюкокортикостероїди і при гіперсенситивному пневмоніті. У той же час у дослідженнях було показано, що метилпреднізолон сприяє найбільш вираженому поліпшенню функції дихання в осіб з гіперсенситивним пневмонітом без формування фіброзу і має дещо менш виражений ефект у пацієнтів з фіброзом, що вже сформувався (Tony F.A. et al., 2021). Глюкокортикостероїди застосовують і при загостреннях хронічного обструктивного захворювання легень. Водночас у дослідженнях показано, що метилпреднізолон та дексаметазон мають аналогічну клінічну ефективність та схожий профіль побічних ефектів (Ardestani M.E. et al., 2017);
- у терапії пацієнтів із захворюваннями крові, наприклад, ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою у дорослих, вторинною тромбоцитопенією у дорослих, аутоімунною гемолітичною анемією, еритробластопенією, гіпопластичною анемією;
- у лікуванні осіб із хворобою Крона та неспецифічним виразковим колітом у критичному стані;
- в офтальмології при симпатичному запаленні судинної оболонки ока, увеїті, темпоральному артеріїті, у деяких випадках при запальних процесах у разі неефективності місцевого лікування;
- у неврологічній практиці при розсіяному склерозі та набряку головного мозку;
- при туберкульозному менінгіті, у комплексному лікуванні пацієнтів з нефротичним синдромом, невритом зорового нерва та інших захворюваннях різних органів та систем;
- дексаметазон може призначатися в передопераційний період для профілактики розвитку післяопераційної нудоти та блювання (De Oliveira G.S.Jr. et al., 2013).
Протипоказання до застосування глюкокортикоїдів
Протипоказання для різних глюкокортикостероїдів можуть дещо відрізнятися. Необхідно уточнити протипоказання щодо застосування конкретного препарату в інструкції МОЗ України. Усі лікарські засоби цієї групи протипоказані при алергічних реакціях в анамнезі як на діючу речовину, так і на допоміжні компоненти препарату. Крім того, слід уникати застосування глюкокортикостероїдів при інфекційних захворюваннях (наприклад системні грибкові інфекції, активний туберкульоз та лімфаденіт після вакцинації БЦЖ). Протипоказані глюкокортикостероїди при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, деяких серцево-судинних, психічних захворюваннях, декомпенсованому цукровому діабеті, системному остеопорозі, тяжкій міопатії, поліомієліті. Крім того, слід враховувати, що глюкокортикостероїди не слід призначати спільно з іншими лікарськими засобами.
Можливі побічні ефекти глюкокортикоїдів
При тривалій терапії глюкокортикостероїдами, особливо у високих дозах, ймовірність розвитку побічних ефектів зростає. Так, можливі підвищення рівня глюкози в плазмі крові, виникнення недостатності надниркових залоз (розвивається за механізмом зворотного зв'язку), цукрового діабету (Liu X.X. et al., 2014). Також на фоні застосування глюкокортикостероїдів підвищується катаболізм та пригнічується синтез білка, відповідно, порушуються репаративні процеси. У дітей можливе уповільнення зростання (Харкевич Д.А., 2017). Ряд глюкокортикостероїдів має мінералокортикоїдну активність, наприклад дексаметазон. У зв’язку з мінералокортикоїдною активністю на фоні застосування цього препарату можливе підвищення артеріального тиску, гідрофільності тканин. Також дексаметазон сприяє підвищеному виведенню іонів кальцію. При тривалому прийомі лікарського засобу може розвиватися остеопороз, тому часто пацієнтам, які приймають глюкокортикоїди, рекомендується дієта з високим вмістом кальцію, калію, білка та невеликою кількістю натрію. Вплив препаратів цієї групи на систему кровотворення проявляється зниженням рівня еозинофілів, моноцитів та лімфоцитів та збільшенням кількості еритроцитів, ретикулоцитів та нейтрофілів у периферичній крові (Fauci A.S. et al., 1976).
Як правильно вибрати препарат з групи кортикостероїдів?
Кортикостероїди — рецептурні препарати. У жодному разі не займайтеся самолікуванням — не приймайте кортикостероїди, призначені лікарем іншій людині, не застосовуйте кортикостероїди, які залишилися у вас після минулого курсу лікування без консультації лікаря навіть у разі схожих симптомів, не відміняйте самостійно препарат і не змінюйте рекомендоване дозування! Це може спричинити розвиток серйозних, небезпечних для здоров'я та життя ускладнень!
Препарати цієї групи має призначати лікар після детального огляду та опитування хворого, оцінки ефективності попереднього лікування, а також проведення низки додаткових обстежень (лабораторних, ультразвукових, рентгенологічних та ін.).
