Лікарські засоби при варикозному розширенні вен

26 препаратів
По популярності

Варикозне розширення вен - підшкірні вени, розширені до ≥3 мм у діаметрі, виміряні у пацієнта у положенні стоячи.

Варикозне розширення вен може проявлятися:

  • невеликими телеангіектазіями («судинними зірочками» <1 мм у діаметрі);
  • ретикулярним варикозом (1–3 мм у діаметрі);
  • хронічною венозною недостатністю з набряком, гіперпігментацією та трофічними виразками.

Хронічне захворювання вен описують відповідно до класифікації CEAP (clinical - клінічні, etiologic - етіологічні, anatomic - анатомічні та pathophysiologic - патофізіологічні ознаки).

Клінічні симптоми варикозного розширення вен

У деяких пацієнтів хвороба може бути безсимптомною. Варикозне розширення вен може бути одно- або двостороннім.

Місцеві симптоми:

  • печіння, свербіж та поколювання у місці розширених підшкірних вен;
  • відчуття тяжкості та болю;
  • м'язові спазми, пульсація, дискомфорт та набряк кінцівок;
  • зміни шкіри - гіперпігментація, трофічні виразки, екзема, інфекція, поверхневий флебіт, атрофія підшкірної тканини, ліподерматосклероз (зменшення окружності гомілки через хронічне запалення, фіброз та усихання шкіри).

У міру прогресування згідно з класифікацією CEAP (C0-C6) підвищуються ймовірність появи та вираженість симптомів:

C0 - зміни не візуалізуються і не доступні під час пальпації;

C1 - телеангіектазії або ретикулярний варикоз;

C2 - варикозно розширені вени;

C3 - набряк;

C4a - гіперпігментація або екзема;

C4b - ліподерматосклероз або біла атрофія;

C5 - виразки, що загоїлися;

C6 - активні виразки.

Лікар встановлює діагноз з урахуванням факторів ризику, клінічних проявів та типових результатів фізикального обстеження. Під час огляду та пальпації лікар вказує розмір та локалізацію варикозного розширення вен, наявність та характер набряку, зміни кольору шкіри, екскоріацій чи виразок.

Варикозне розширення вен у ділянці гомілковостопного суглоба віялоподібної форми (телеангіектазії ділянки щиколоток та підошв, флебектатична корона (corona phlebectatica)) вважається ранньою ознакою хронічної венозної недостатності.

Симптоми включають:

  • обмеження мобільності гомілковостопного суглоба;
  • білу атрофію (кругла, білувата ділянка рубцевої тканини, оточена розширеними капілярами);
  • ліподерматосклероз.

Препарати, які застосовують при варикозній хворобі

При варикозному розширенні вен призначають ангіопротектори:

  • гепарин або гепариноїди для місцевого застосування;
  • капіляростабілізувальні засоби (біофлавоноїди та ін.).

Препарати, що застосовуються при варикозній хворобі нижніх кінцівок, покращують мікроциркуляцію, метаболічні процеси у стінках судин, нормалізують проникність стінок судин, зменшують набряки. Лікарські засоби цієї групи проявляють спазмолітичну активність, інгібують гіалуронідазу, гальмують біосинтез простагландинів, антибрадикінінову активність.

Гепарин або гепариноїди ефективні у зменшенні ознак та клінічних проявів судинних порушень, поверхневого тромбофлебіту, поліпшенні мікроциркуляції: усунення болю, набряків та тяжкості в нижніх кінцівках. Препарати після нанесення на шкіру мають антиексудативну, протизапальну та антикоагулянтну дію.

Гепарин або гепариноїди у формі мазі або крему призначають при:

  • варикозному розширенні вен;
  • тромбозі глибоких вен, запаленні стінки вени та утворенні тромбу у вені, поверхневому запаленні клітковини, що оточує вену;
  • післяопераційному варикозному флебіті;
  • ускладненні після видалення підшкірної вени ноги.

Біофлавоноїди (у формі таблеток, капсул, гелю) є природними речовинами та відіграють ключову роль у кровотоці. Троксерутин, діосмін та екстракт кінського каштану мають капіляростабілізувальну дію при лікуванні пацієнтів із судинними захворюваннями. Біофлавоноїди ефективні для зменшення патофізіології варикозного розширення вен та регуляції венозного тонусу.

Біофлавоноїди мають венотонізувальну та ангіопротекторну дію: підвищується венозний тонус, регулюється наповнення венозного русла та знижується проникність судинної стінки, покращується лімфатичний дренаж, збільшується лімфатичний відтік. Препарати локально інгібують гістамін, брадикінін, серотонін, лізосомальні ферменти та вільні радикали, які призводять до запалення та дегенерації колагенових волокон.

Класифікація препаратів

До гепаринів, або гепариноїдів для місцевого застосування відносять:

  • гепарин;
  • натрію пентозану полісульфат;
  • гепарин, комбінації препаратів (бета-есцин, венорутинол).

До біофлавоноїдів належать:

  • рутозид та комбінації (рутозид з аскорбіновою кислотою);
  • діосмін та комбінації (діосмін з гесперидином);
  • троксерутин та комбінації (троксерутин з декспантенолом, карбазохромом або індометацином, троксерутин зі стандартизованим екстрактом гінкго білоба та гептамінолу гідрохлоридом);
  • гідросмін.

До інших капіляростабілізувальних препаратів відносять:

  • сухий екстракт кінського каштану;
  • есцин та комбінації;
  • емоксипін.

Протипоказання

Призначаючи креми, мазі та інші форми ангіопротекторів при варикозній хворобі, лікар враховує показання та протипоказання.

Препарати, які застосовують при варикозному розширенні вен, протипоказані:

  • при підвищеній сенсибілізації до препаратів чи їх компонентів;
  • при дисфункції печінки чи нирок;
  • гепарин або гепариноїди - при трофічних виразках ніг, що кровоточать, відкритих, інфікованих ранах, геморагічному діатезі, пурпурі, тромбоцитопенії, гемофілії, схильності до кровотеч;
  • натрію пентозану полісульфат - при недавньому крововиливі в головний мозок, хірургічній операції на головному чи спинному мозку, очах; спинномозковій анестезії, підгострому ендокардиті, загрозі викидня, передлежанні плаценти; дітям віком до 18 років;
  • біофлавоноїди - при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічному гастриті (у фазі загострення);
  • рутозид, троксерутин - у І триместр вагітності, період годування грудьми, дітям віком до 15 років;
  • рутозид з аскорбіновою кислотою - при гіпокаліємії, тромбозі, тромбофлебіті, подагрі, сечокам'яній хворобі, цукровому діабеті, у І триместр вагітності, дітям віком до 3 років;
  • діосмін, есцин - у період вагітності, годування грудьми, дітям віком до 18 років;
  • троксерутин з індометацином - при артеріальній гіпертензії, проктиті, у період вагітності, дітям віком до 14 років;
  • троксерутин зі стандартизованим екстрактом гінкго білоба та гептамінолу гідрохлоридом - при гіпертиреозі.