По популярності
Антиаритмічні лікарські засоби ( I та III клас)
34 препарати
Аритмія - це порушення серцевого ритму, проведення імпульсу, послідовності активації передсердь та шлуночків. Клінічно пацієнт відзначає тріпотіння серця або виникнення короткої паузи. Деякі аритмії характеризуються безсимптомним перебігом, за інших може порушуватися гемодинаміка аж до зупинки кровообігу.
Коли потрібно приймати антиаритмічні препарати?
Якщо у пацієнта спостерігаються симптоми аритмії, важливо звернутися до лікаря, пройти обстеження, а спеціаліст призначить необхідні лікарські засоби. Купити антиаритмічні препарати можна в аптеці.
Клінічно порушення ритму є безсимптомним. Пацієнт може відчувати серцебиття, пропуски ударів або прискорені, сильні удари серця. При аритмії хворий може скаржитися на задишку, дискомфорт у грудях, переднепритомний стан, непритомність, також може спостерігатися зупинка серця. При пароксизмальній суправентрикулярній тахікардії у пацієнта раптово виникає серцебиття, частий ритмічний пульс, поліурія (у зв'язку з вивільненням передсердного натрійуретичного пептиду).
Причини виникнення аритмії та її типи
Причини аритмії:
1) функціональні:
- нейрогенні (гіперадренергічні, гіпоадренергічні, вагусні (внаслідок подразнення рецепторів стравоходу та кардіальної ділянки шлунка), психогенні);
- дизелектролітні (гіпокаліємія, анемія, гіпомагніємія);
- дизгормональні;
- токсичні;
2) вплив серцевих глікозидів, антиаритмічних, симпатоміметичних препаратів, діуретиків;
3) органічні: внаслідок ішемічної хвороби серця, міокардиту, кардіоміопатії, вад серця;
4) механічні: травми, операції, внутрішньосерцеві обстеження.
Типи аритмій:
- передсердна або шлуночкова екстрасистолія (передчасне збудження та скорочення серця або його камер);
- прискорені ектопічні ритми;
- суправентрикулярна та шлуночкова пароксизмальна тахікардія;
- фібриляція та тріпотіння передсердь або шлуночків.
До суправентрикулярної аритмії відносять:
- миготливу аритмію або фібриляцію передсердь - порушення серцевого ритму з нерегулярними хаотичними скороченнями передсердь. Це призводить до неорганізованого швидкого та нерегулярного ритму. Оскільки імпульси невпорядковано проходять через передсердя, втрачається скоординоване скорочення передсердь;
- тріпотіння передсердь - передсердна аритмія, коли блокується проведення електричного імпульсу в передсерді. Тремтіння передсердь зазвичай більш організоване і регулярне, ніж миготлива аритмія;
- атріовентрикулярну вузлову реципрокну тахікардію - прискорений серцевий ритм, спричинений наявністю більш як одного шляху через АV-вузол;
- атріовентрикулярну тахікардію;
- пароксизмальну суправентрикулярну тахікардію - швидкий, регулярний ритм із передсердь, починається та закінчується раптово;
- синдром Вольфа - Паркінсона - Уайта - напади пароксизмальної тахікардії за механізмом «re-entry» (повторний вхід хвилі збудження) по додатковому вродженому (пучок Кента) атріовентрикулярному сполученні. Пучок Кента проводить імпульси збудження від передсердь до шлуночків в обхід звичайного шляху (через АV-вузол), що призводить до раннього збудження шлуночків та розвитку тахікардії.
До шлуночкової аритмії відносять:
- фібриляцію шлуночків (миготливу аритмію) - надшлуночкова тахіаритмія з хаотичною активністю передсердь;
- шлуночкову тахікардію - прискорене серцебиття, яке починається у шлуночках;
- тахікардію «torsades de pointes» - пришвидшення шлуночкових скорочень, що може загрожувати життю, може перейти у фібриляцію шлуночків, що стає причиною раптової серцевої смерті.
Вроджені аритмії:
- синдром Бругада;
- катехоламінергічна поліморфна шлуночкова тахікардія;
- синдром подовженого інтервалу Q-T - інтервал Q-T на електрокардіографії являє собою час, необхідний серцевому м'язу для скорочення, а потім для відновлення або збудження електричного імпульсу.
Класифікація антиаритмічних препаратів
Список антиаритмічних препаратів:
- антиаритмічні препарати Іa класу (прокаїнамід);
- антиаритмічні препарати Ib класу (лідокаїн, мексилетин);
- антиаритмічні препарати Ic класу (пропафенон, флекаїнід, етацизин);
- антиаритмічні препарати ІІІ класу (аміодарон, дронедарон).
Показання до застосування
Антиаритмічні препарати І та ІІІ класів показані (Компендіум):
- прокаїнамід - при тріпотінні передсердь, пароксизмальній шлуночковій тахікардії, шлуночковій екстрасистолії, для попередження порушення ритму серця під час операції на серці;
- лідокаїн - при шлуночковій екстрасистолії, тахікардії, особливо у гострій фазі інфаркту міокарда, фібриляції передсердь;
- мексилетин - при шлуночковій екстрасистолії та тахіаритмії для профілактики та лікування;
- пропафенон, етацизин - при шлуночковій та надшлуночковій екстрасистолії;
- пропафенон - при фібриляції передсердь, суправентрикулярній тахіаритмії, синдромі Вольфа - Паркінсона - Уайта, синдромі Клерка - Леві - Крістеско;
- флекаїнід - при пароксизмальній надшлуночковій та шлуночковій аритміях, фібриляції та тріпотінні передсердь, аритміях, асоційованих із синдромом Вольфа - Паркінсона - Уайта;
- прокаїнамід, етазицин - при пароксизмальній миготливій аритмії;
- етацизин - при шлуночковій тахікардії, надшлуночковій тахікардії при синдромі передчасного збудження шлуночків;
- аміодарон - при лікуванні та профілактиці пароксизмальних порушень ритму (при синдромі Вольфа - Паркінсона - Уайта, пароксизмальній суправентрикулярній тахікардії, шлуночковій тахікардії або фібриляції шлуночків, мерехтінні або тріпотінні передсердь, миготливій аритмії, синусовій тахікардії), передсердній та надшлуночковій екстрасистолії). Препарат призначають для профілактики нападів стенокардії, у період реабілітації після інфаркту міокарда, функціональній дисфункції лівого шлуночка;
- дронедарон - для попередження рецидиву фібриляції передсердь або уповільнення шлуночкового ритму у пацієнтів у стабільному клінічному стані, які перенесли або у яких на даний момент відзначають непостійну форму фібриляцій передсердь.
Протипоказання до застосування
Антиаритмічні препарати І та ІІІ класів протипоказані (Компендіум):
- при підвищеній сенсибілізації до препаратів та їх компонентів;
- пацієнтам з кардіогенним шоком або АV-блокадою ІІ та ІІІ ступеня без кардіостимулятора, що функціонує;
- при синдромі WPW, слабкості синусового вузла, синдромі Адамса - Стокса;
- при порфірії, міастенії;
- при дисфункції нирок та печінки;
- при артеріальній гіпотензії;
- прокаїнамід - при блокаді гілок пучка Гісса, серцевій недостатності тяжкого ступеня; аритміях, пов'язаних із глікозидною інтоксикацією; паркінсонізмі, червоному вовчаку, бронхіальній астмі;
- лідокаїн - при септицемії, доброякісних та злоякісних новоутвореннях головного мозку, субарахноїдальному крововиливі, коагулопатії різного генезу, психозі, істерії, мігрені, гіпертиреозі, цукровому діабеті, гіпертрофії передміхурової залози, закритокутовій глаукомі, нефропатії, гіповолемії;
- лідокаїн, мексилетин - при вираженій брадикардії;
- мексилетин, пропафенон, етацизин - в перші 3 міс після інфаркту міокарда, при фракції викиду лівого шлуночка менше 35%;
- пропафенон - при артеріальній гіпотензії та брадикардії, міастенії, бронхоспазмі, обструктивних захворюваннях легень;
- флекаїнід - при синдромі Бругада;
- етацизин, мексилетин та дронедарон протипоказані дітям віком до 18 років;
- пропафенон, лідокаїн, аміодарон та етацизин - у період вагітності та годування груддю;
- флекаїнід - при синдромі Бругада, вентрикулярній аритмії;
- аміодарон - при гіперчутливості до йоду, синоатріальній блокаді, гіпокаліємії, гіпо- та гіпертиреозі, інтерстиціальних хворобах легень, декомпенсованих кардіоміопатіях, дітям віком до 3 років; у комбінації з протиаритмічними лікарськими засобами Іа та ІІІ класу - виникає пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «torsades de pointes».
