Лейпрорелін Сандоз® імплантат 5 мг шприц, №1

Склад

діюча речовина: лейпрореліну ацетат;

1 імплантат містить 5 мг лейпрореліну (у формі лейпрореліну ацетату);

допоміжна речовина: полімолочна кислота.

Лікарська форма

Імплантат.

Основні фізико-хімічні властивості: імплантат від білого до злегка жовтуватого кольору з однорідною поверхнею.

Фармакотерапевтична група

Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону. Код АТХ L02A E02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Активна речовина препарату Лейпрорелін Сандоз^® — лейпрореліну ацетат — є синтетичним аналогом природного гіпоталамусного гонадотропін-рилізинг гормону (ЛГРГ), який контролює виділення гонадотропінових гормонів ЛГ (лютеїнізуючий гормон) та ФСГ (фолікулостимулюючий гормон) передньою долею гіпофіза. Ці гормони стимулюють синтез стероїдів статевими залозами.

На відміну від фізіологічного ЛГРГ, який виділяється гіпоталамусом пульсоподібним чином, лейпрореліну ацетат (який ще називають агоністом ЛГРГ) забезпечує постійну блокаду ЛГРГ-рецепторів гіпофіза протягом усього періоду лікування, внаслідок чого гіпофіз перестає сприймати і реагувати на початкову короткочасну стимуляцію (понижувальна регуляція). Внаслідок зворотного пригнічення секреції гіпофізом гонадотропіну відбувається зниження рівнів тестостерону, який впливає на ріст ракової тканини простати. За нормальних обставин ця тканина стимулюється дигідротестостероном, який виділяється у відповідь на зниження рівня тестостерону у клітинах простати.

Постійний прийом лейпрореліну ацетату забезпечує зменшення кількості та чутливості (так звана понижувальна регуляція) рецепторів гіпофіза і, як наслідок, зниження рівнів ЛГ, ФСГ та ДГТ. Це, у свою чергу, зумовлює зниження рівнів тестостерону до кастратного діапазону. Дослідження на тваринах продемонстрували антиандрогенний ефект та гальмування росту карциноми простати. Згідно з експериментальними та клінічними дослідженнями тримісячний курс лікування лейпрореліном ацетатом після початкової стимуляції забезпечує зниження секреції гонадотропіну. У чоловіків підшкірне введення лейпрореліну ацетату спочатку викликає зростання рівнів ЛГ та ФСГ, що супроводжується тимчасовим зростанням рівнів тестостерону та дигідротестостерону. Через короткочасне погіршення клінічної картини у перші 3 тижні лікування, яке спостерігалося у поодиноких випадках, чоловікам з раком простати на початковому етапі лікування можна призначити додатковий прийом антиандрогенів. Тривалий прийом лейпрореліну ацетату, навпаки, спричиняє зниження рівнів ЛГ та ФСГ. Рівні андрогенів у чоловіків знижуються до значень, які фіксуються після хірургічного видалення обох яєчок. Ці зміни зазвичай відбуваються за 2–3 тижні після початку терапії і зберігаються протягом усього подальшого лікування. Разом з тим, розглядаючи варіант лікування лейпрореліном ацетатом, необхідно оцінити гормональну чутливість ракової тканини простати та потенційні терапевтичні переваги орхіектомії. При необхідності орхіектомію можна замінити 3-місячними прийомами ацетату лейпрореліну. Згідно з отриманими даними постійним прийомом ацетату лейпрореліну можна підтримувати кастратні рівні тестостерону понад 5 років.

Фармакокінетика.

Після ін’єкції імплантата починається постійне виділення ацетату лейпрореліну (активна речовина препарату) з полімеру молочної кислоти, яке триває до 182 днів (26 тижнів). З часом полімер абсорбується аналогічно тому, як це відбувається з хірургічним шовним матеріалом.

За 2 години після введення однієї дози рівень лейпрореліну досягає найвищого рівня 5216 пг/мл (5,2 нг/мл). Площа під фармакокінетичною кривою протягом трьох місяців лікування препаратом становить 32,4 нг/мл* d. Рівень, що визначається у сироватці, зберігається до 182 днів (26 тижнів) після введення. Рівень, що визначається у сироватці, зберігається до 182 днів (26 тижнів) після введення. Об’єм розподілу лейпрореліну у чоловіків становить 36 л; загальний кліренс становить 139,6 мл/хв.

Повторне застосування призводить до постійного зниження рівня тестостерону до рівня кастрації (стерильності), у разі відсутності тимчасового підвищення рівня тестостерону, що трапляється після першої ін’єкції.

У пацієнтів з пригніченою функцією нирок або печінки показники лейпрореліну були визначені на тому ж рівні, що й у пацієнтів з здоровими нирками та печінкою. У деяких пацієнтів з хронічною недостатністю нирок рівень лейпрореліну у сироватці крові був вищим. Однак, імовірно, це спостереження не має клінічного значення.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування гормонозалежного раку простати, що прогресує.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до лейпрореліну або інших аналогів гонадотропін-рилізинг гормону або полімолочної кислот.
• Гормононезалежні пухлини.
• Хірургічна кастрація.
• Лейпрорелін Сандоз^® не застосовувати жінкам та дітям.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Взаємодія з іншими лікарськими засобами невідома.

Оскільки антиандрогенна терапія може подовжувати інтервал QT, слід ретельно оцінити можливість супутнього застосування препарату Лейпрорелін Сандоз^® із лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT або можуть спричиняти двонаправлену тахікардію, такими як протиаритмічні лікарські засоби класу IA (наприклад хінідин, дизопірамід) або класу III (наприклад аміодарон, соталол, дофетилід, ібулітід), метадон, моксифлоксацин, нейролептики та інші (див. розділ «Особливості застосування»).

Особливості застосування

Пацієнти з гіпертонією потребують ретельного моніторингу. Існує підвищений ризик виникнення депресії, симптоми емоційної лабільності, такі як плач, дратівливість, нетерплячість, гнів і агресія у пацієнтів, які застосовують антагоністи гонадотропін-рилізинг-гормонів.

На початку лікування часто відбувається короткочасне зростання сироваткових рівнів тестостерону, яке може супроводжуватися тимчасовим загостренням певних клінічних симптомів (виникнення або загострення осталгії, непрохідність сечових шляхів із відповідними ускладненнями, компресія спинного мозку, міастенія ніг, лімфонабряк). При продовженні лікування препаратом ускладнення зазвичай самостійно минають. Можливе виникнення алергічних та анафілактичних реакцій, зокрема як місцевих реакцій у місці введення так і системних реакцій. На початковому етапі лікування для послаблення тяжкості можливих ускладнень (початкове зростання тестостерону та загострення клінічної симптоматики) можна розглянути доцільність призначення додаткових відповідних антиандрогенів.

Успішність терапії слід регулярно контролювати за допомогою клінічних випробувань (пальцевого ректального дослідження простати, УЗД, скелетної сцинтиграфії, комп’ютерної томографії) та аналізів рівня фосфатази та або концентрації простат-специфічного антигену (ПСА) і тестостерону в сироватці крові.

Гіпогонадизм, що виникає при тривалому лікуванні аналогами ЛГРГ та/або орхектомії, може призвести до остеопорозу з підвищеним ризиком переломів. Розвиток остеопорозу є більш вираженим після орхіектомії (з підвищеним рівнем кортизолу), ніж після введення аналогів ЛГРГ.

У пацієнтів, які піддаються високому ризику, додаткове введення бісфосфонатів може запобігти демінералізації кісток.

Дуже ретельного моніторингу потребують пацієнти з метастазами у головний або спинний мозок, з нервовими розладами та з непрохідністю сечових шляхів, особливо у перші декілька тижнів лікування. У поодиноких випадках у таких пацієнтів спостерігалася компресія спинного мозку та недостатність ниркової функції.

При лікуванні препаратом Лейпрорелін Сандоз^® тести на допінг можуть показувати позитивний результат.

Зміна толерантності до глюкози спостерігалась у деяких пацієнтів, які отримували аналоги ЛГРГ. Пацієнти з діабетом потребують моніторингу під час лікування препаратом.

Антиандрогенна терапія може подовжувати інтервал QT.

У пацієнтів з подовженням інтервалу QT в анамнезі (або з відповідними факторами ризику), а також у пацієнтів, які отримують супутні лікарські засоби, які можуть продовжити інтервал QT (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») лікарі повинні оцінити співвідношення ризику до користі, у тому числі імовірність двонаправленої тахікардії, перш ніж розпочати лікування препаратом.

Ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія

Повідомлялося про ідіопатичну внутрішньочерепну гіпертензію (псевдопухлина головного мозку) у пацієнтів, які отримували лейпрорелін. Пацієнтів слід попередити про ознаки та симптоми ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії, включаючи сильний або періодичний головний біль, порушення зору та шум у вухах. Якщо виникає ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія, слід розглянути можливість припинення прийому лейпрореліну.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат призначений для лікування лише пацієнтів чоловічої статі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Через виникнення у деяких пацієнтів втоми, а іноді дуже сильної втоми, особливо на початковому етапі лікування, що може бути зумовлено основною пухлинною хворобою, препарат навіть при правильному застосуванні може пригнічувати гостроту реакцій і негативно впливати на здатність керувати автомобілем та працювати зі складним механічним обладнанням. Алкоголь посилює цей негативний вплив. Слід також враховувати імовірність виникнення побічних реакцій з боку нервової системи та органів зору.

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза становить 5 мг лейпрореліну 1 раз на 3 місяці. Якщо не спостерігається тимчасове покращення або позитивна динаміка, продовжувати лікування не рекомендується.

У виняткових випадках застосування препарату відкладають на період до 4 тижнів, терапевтичний ефект не знижується у більшості пацієнтів.

Препарат повинен вводити лікар з досвідом проведення протипухлинної терапії. Імплантат вводиться під шкіру у ділянку живота.

Інструкція з використання:

Уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки шприц, що постачається разом з цим засобом, може відрізнятися від тих, які ви використовували раніше.

1. Продезінфікуйте ділянку ін’єкції на передній черевній стінці нижче лінії пупа.

2. Видаліть шприц із стерильного пакета та перевірте наявність імплантату в камері (див. область, окреслену рамкою). За необхідності перегляньте шприц проти світла або обережно струсіть його.

4. Зніміть з голки захисний ковпачок.

5. Тримайте корпус шприца однією рукою. Іншою рукою зберіть в складку шкіру передньої черевної стінки пацієнта нижче лінії пупа. Див. малюнок. Спрямувавши голку отвором догори, введіть її на всю довжину в підшкірну клітковину. Робіть це під невеликим кутом, майже паралельно шкірі.

8. Витягніть голку. Щоб забезпечити правильність введення імплантату, перевірте, чи білий кінчик поршня виглядає з кінця голки.

2) Евер Фарма Йена ГмбХ (вторинне пакування, контроль якості, випуск серії).

3) ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг. КГ (випуск серії).

4) Сандоз ГмбХ — Виробнича дільниця Антиінфекційні ГЛЗ та Хімічні Операції Кундль (АІХО ГЛЗ Кундль) (випуск серії).

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

1) Отто-Шотт-Штрассе 15, 07745 Йена, Німеччина.

2) Брюсселер Штрассе 18, 07747 Йена, Лобеда, Німеччина.

3) Мондзеєштрассе 11, 4866 Унтерах ам Аттерзеє, Австрія.

4) Біохеміштрассе 10, 6250 Кундль, Австрія.