По популярності
Андрогени
5 препаратів
Що таке андрогени
Андрогени — чоловічі статеві гормони. За хімічною будовою їх відносять до стероїдів. Андрогени виробляються сім'яниками (клітинами Лейдіга) у чоловіків, а також корою надниркових залоз та яєчниками у жінок. Секреція андрогенів відбувається під впливом гонадотропних гормонів гіпофізу.
В організмі людини синтезуються такі андрогени:
- тестостерон;
- андростендіон;
- дигідротестостерон (ДГТ);
- дегідроепіандростерон (ДЕА);
- дегідроепіандростерон-сульфат (ДЕА-С).
При недостатньому виробленні тестостерону у чоловіків збільшується жирова маса (зокрема розвивається центральне ожиріння), знижується чутливість до інсуліну, порушується толерантність до глюкози, підвищуються рівні тригліцеридів та холестерину, знижується рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності. Це призводить до розвитку метаболічного синдрому та цукрового діабету II типу, підвищеного серцево-судинного ризику (Daniel M. Kelly et al., 2013).
Андрогени у чоловіків
У чоловіків андрогени мають виражений анаболічний ефект. Вони сприяють утворенню білка в м'язах, підвищенню основного обміну речовин та прискоренню утворення еритроцитів у кістковому мозку. За достатньої кількості тестостерону формується чоловічий тип фігури з широкими плечима та вузькими стегнами, повноцінно розвиваються та функціонують чоловічі статеві органи.
ДГТ утворюється з тестостерону за участю ферменту 5-альфа-редуктази. ДГТ під час внутрішньоутробного періоду впливає на диференціювання чоловічих статевих органів. У зрілому віці завдяки дії ДГТ потовщуються голосові зв'язки, відбувається облисіння, підвищується активність сальних залоз.
За добу у дорослого чоловіка виробляється 5–12 мг тестостерону, максимальна секреція спостерігається вранці (2:00–6:00), а мінімальна — о 15:00.
Андрогени у жінок
Завдяки андрогенам під час статевого дозрівання у жінок починається пахвове та лобкове оволосіння, підвищується активність сальних залоз. Тестостерон є попередником естрадіолу. Рівень тестостерону впливає на жіночу фертильність, лібідо та сексуальне збудження.
Дисфункція ДЕА, ДЕА-С, тестостерону, ДГТ та андростендіону індукує поширені шкірні захворювання у жінок, включаючи акне та гірсутизм (Bienenfeld A. et al., 2019). Гомеостатичний контроль концентрації андрогенів здійснюється за допомогою специфічних ферментів, що беруть участь у синтезі або в катаболізмі андрогенів.
Андрогени виявляють фізіологічну активність через рецептори андрогенів, які розташовані в епідермальних та фолікулярних кератиноцитах зовнішньої кореневої оболонки волосяного фолікула, клітинах дермального сосочка, базальному шарі сальної залози та дермальних фібробластах. Завдяки андрогенам відбувається диференціювання сальних залоз, ріст термінального волосся, підтримується функція епідермального бар'єру, загоєння ран та модифікація мікробіому шкіри (екосистеми мікроорганізмів на поверхні шкіри). Багато клітин шкіри незалежно виявляють повну ферментативну здатність синтезувати андрогени de novo з ендогенного холестерину.
Андрогени проявляють активність за допомогою утворення лігандів з внутрішньоцитоплазматичними рецепторами андрогенів, які потім можуть переміщатися в ядро андрогенних рецепторів і взаємодіяти з андрогенами.
На фізіологію андрогенів та патофізіологію, пов'язану з різними захворюваннями шкіри та гірсутизмом, впливають:
- відмінності в активності ферментів, які змінюють синтез та катаболізм андрогенів;
- варіації, пов'язані зі статтю та етнічною/расовою приналежністю;
- генетичні поліморфізми (Del Rosso J.Q. et al., 2020).
Гірсутизм — надмірний ріст волосся у жінок за чоловічим типом, яке відзначають у 1 із 7 жінок, пов'язане з гіперандрогенією. Андрогени, секретовані яєчниками та наднирниками, є основним регулятором фізіологічних та патологічних змін шкіри та волосся. Гірсутизм є результатом взаємодії між андрогенами, що циркулюють у плазмі крові та волосяними фолікулами. Згідно зі статистикою, у понад 80% жінок із цією патологією відзначають синдром полікістозних яєчників. У близько 10% жінок виявляють ідіопатичний гірсутизм, у решти 10% — рідкісні захворювання (некласичну вроджену гіперплазію надниркових залоз, гіперандрогенію з резистентністю до інсуліну, чорний акантоз, а також андроген-секретуючі новоутворення) (Bulent Yilmaz et al., 2019).
Класифікація препаратів
Відповідно до АТС-класифікації до андрогенів відносять:
- похідні 3-оксоандрогену: тестостерон (у формі р-ну для ін'єкцій 250 мг/мл по 4 мл у флаконі, р-ну для ін'єкцій 5% в етилолеаті по 1 мл в ампулі; р-ну масляного для ін'єкцій, по 1 мл в ампулі, гелю для зовнішнього застосування, 0,01 г/1 г по 5 г у дозованому пакетику або 16,2 мг/1 г, 88 г гелю у флаконі з дозуючим пристроєм);
- похідні 5-андростанону: местеролон (у формі таблеток по 25 мг, по 20 таблеток у блістері) (Державний реєстр лікарських засобів України).
Показання для прийому андрогенів
Тестостерон призначають чоловікам при:
- замісній терапії при первинному та вторинному гіпогонадизмі (недорозвиненість внутрішніх та зовнішніх статевих органів, вторинних статевих ознак) (Tsametis C.P. et al., 2018). У чоловіків з гіпогонадизмом значно підвищується поширеність тривожних розладів та великого депресивного розладу порівняно з особами з нормальним фізіологічним рівнем андрогенів (McHenry J. et al., 2014);
- євнухоїдизмі (характеризується недорозвиненням статевих ознак, диспропорційною будовою тіла, ожирінням);
- імпотенції;
- посткастраційному синдромі;
- чоловічому клімаксі;
- безплідді через порушення сперматогенезу, при олігоспермії;
- остеопорозі внаслідок низької кількості андрогенів;
- акромегалії;
- початковій стадії гіпертрофії передміхурової залози;
- анемії у разі відсутності ефекту етіотропної терапії;
- хронічних інфекційних захворюваннях, виснаженні, хірургічних втручаннях як анаболічний засіб;
- синдромі монорхізму (відсутність яєчка з одного боку) з гіпоплазією яєчка — призначають тестостерон у разі зниженої або негативної проби з хоріогоніном;
- синдромі Клайнфельтера.
Тестостерон призначають жінкам при:
- гормонозалежних новоутвореннях (рак молочної залози, яєчників);
- клімаксі (у поєднаній терапії з естрогенами);
- гіперестрогенізмі та функціональній кровотечі;
- мастопатії з передменструальною болючістю молочних залоз;
- ендометріозі та міомі матки;
- анемії у разі відсутності ефекту етіотропної терапії.
Тестостерон на молекулярному рівні контролює експресію важливих регуляторних білків, що беруть участь у гліколізі, синтезі глікогену та метаболізмі ліпідів та холестерину. Замісна терапія тестостероном у чоловіків з дефіцитом андрогенів має терапевтичну ефективність при метаболічному синдромі та цукровому діабеті. Тестостерон сприяє зниженню індексу маси тіла за рахунок зменшення кількості вісцерального жиру та інсулінорезистентності, зниження діастолічного тиску. Він також знижує рівень холестерину та тригліцеридів (Kelly D.M. et al., 2013).
Местеролон призначають при:
- порушенні потенції;
- гіпогонадизмі;
- чоловічому безплідді;
- олігоспермії — препарат ефективний у пацієнтів з кількістю сперматозоїдів 5–20 млн/мл (Varma T.R. et al., 1998);
- чоловічому синдромі старіння у віці 35–65 років, коли рівень тестостерону знижується (Harun Dugeroglu et al., 2014);
- зниженні функціональної активності в осіб середнього та похилого віку (Компендіум).
У чоловіків та жінок лікування спрямоване на корекцію гормонального фону, а також основного захворювання, яке зумовило порушення рівня андрогенів. У разі успішної терапії та після нормалізації рівня андрогенів жінкам лікар призначає препарати з естрогенами, які нормалізують роботу жіночих статевих органів.
