По популярності
Засоби для застосування при деменції
76 препаратів
Деменція є хронічним прогресуючим та незворотним зниженням інтелектуальних функцій. При деменції порушуються пам'ять, мислення, мова і судження, свідомість при цьому не порушується.
Клінічні прояви деменції
Клінічна картина деменції на ранній стадії захворювання:
- порушення концентрації уваги;
- порушення пам'яті;
- швидка стомлюваність;
- погіршення розумових процесів;
- утруднення засвоєння нової інформації;
- підвищення загальної тривожності;
- зниження настрою.
Клінічна картина деменції на проміжній стадії:
- нездатність до навчання;
- втрата орієнтації у знайомій обстановці, відчуття часу;
- марення, галюцинації;
- нестійкість настрою;
- підвищена дратівливість;
- депресивні порушення;
- порушення режиму сну/неспання;
- пацієнти можуть бути необґрунтовано збудженими, ворожими, замкнутими чи фізично агресивними.
Клінічна картина деменції на пізній стадії:
- пацієнти не здатні ходити, виконувати повсякденні дії;
- нетримання сечі;
- втрата короткострокової та довготривалої пам'яті;
- сонливість, сплутаність свідомості;
- атаксія та падіння.
У 90% пацієнтів з деменцією спостерігаються амнезія, порушення мислення, сенсорна, семантична чи амнестична, моторна афазії; дизартрія, порушення орієнтації, зміни особистості, апатія, депресія чи психоз, агресія, порушення сну.
Психоз, пов'язаний з деменцією, що включає марення та галюцинації, зумовлює інституціоналізацію, зниження когнітивних функцій. Марення та галюцинації мають тенденцію наростати з часом, зі збільшенням тяжкості захворювання. Зорові галюцинації особливо поширені при деменції з тільцями Леві (Aarsland D., 2020).
Причини деменції
Класифікація деменції у розрізі причин розвитку захворювання:
- деменція при хворобі Альцгеймера (бета-амілоїдні відкладення);
- лобово-скронева деменція (хвороба Піка), деменція внаслідок хронічної травматичної енцефалопатії, кортикобазальної дегенерації, прогресуючого над'ядерного паралічу (тау-аномалії);
- деменція з тільцями Леві, деменція при хворобі Паркінсона (аномалії альфа-синуклеїну);
- деменція при хворобі Гантінгтона - спадкове захворювання нервової системи, яке характеризується хореїчним гіперкінезом. В основі захворювання - атрофія головного мозку з дегенеративними змінами, найбільш вираженими в корі головного мозку та у підкіркових вузлах;
- судинна деменція (хвороба Бінсвагера, лакунарний статус, мультиінфарктна деменція);
- деменція, асоційована з алкоголізмом чи накопиченням важких металів;
- деменція при криптокозі, сифілісі, хворобі Лайма, ВІЛ-асоційована деменція, деменція внаслідок постенцефалітичного синдрому;
- деменція внаслідок структурних уражень головного мозку - злоякісних або доброякісних новоутворень головного мозку, хронічної субдуральної гематоми;
- лобово-скронева деменція, деменція внаслідок бокового аміотрофічного склерозу, хвороби Крейтцфельда - Якоба (представлена 3 формами: спорадичною, сімейною та ятрогенною; проявляється міоклонією, хиткою ходою, психічними та розумовими порушеннями);
- деменція внаслідок атеросклерозу судин шиї та головного мозку;
- деменція внаслідок геморагічних та ішемічних інсультів, транзиторних ішемічних атак, тромбозів артерій;
- деменція внаслідок цукрового діабету (ангіопатія) - генералізоване ураження великих та дрібних кровоносних судин;
- деменція внаслідок травм голови (струсу, забиття головного мозку).
Хвороба Альцгеймера - дифузна атрофія головного мозку, переважно кори великих півкуль, середній вік початку захворювання - 54–56 років. Хвороба проявляється прогресуючим порушенням пам'яті, амнестичною дезорієнтацією, втратою звичайних навичок, апраксією, афазією, агнозією, аграфією, гіперкінезами та автоматизмом, галюцинаціями.
Хвороба Піка - спадково-дегенеративне захворювання нервової системи, що характеризується прогресуючим перебігом, розвитком тотального недоумства та розладами мови. Початок хвороби відзначають у 53–55 років, середня тривалість - 6–8 років, смерть настає у стані маразму або від інтеркурентних захворювань.
Лікування при деменції
Для лікування пацієнтів з деменцією призначають:
- інгібітори холінестерази:
- донепезил (у формі таблеток по 5; 10 мг по 7 або 14 таблеток у блістері; таблеток, що диспергуються у ротовій порожнині, по 5; 10 мг, по 10 таблеток у блістері);
- рівастигмін (у формі капсул по 1,5; 3; 4,5 або 6 мг по 10 або 14 капсул у блістері);
- галантамін (у формі таблеток по 5; 10 мг по 10; 20 таблеток у блістері, у формі р-ну для ін'єкцій, 1; 2,5 або 5 мг/мл по 1 мл в ампулі);
- іпідакрин (у формі р-ну для ін'єкцій, 5; 15 мг/мл по 1 мл в ампулі, у формі таблеток по 20 мг, по 10; 25 таблеток у блістері);
- іпідакрин з фенібутом (у формі капсул по 300 мг/5 мг, по 10 капсул у блістері);
- інші засоби, що застосовуються під час деменції:
- мемантин (у формі таблеток по 5; 10; 20 мг по 10; 14 таблеток у блістері або по 60 таблеток у контейнері, у формі р-ну для орального застосування 2 мг/мл, по 100 мл р-ну у флаконі);
- листя гінкго білоба (у формі капсул по 40; 80, 120 мг по 10 капсул у блістері або по 20; 60 капсул у флаконі, у формі таблеток по 40; 120 мг, по 15; 20; 30 таблеток у блістері, у формі р-ну орального, 40 мг/мл, по 30 мл у флаконі, у формі сиропу по 90; 120; 150 мл у флаконі, у формі крапель оральних, 40 мг/мл по 40 мл у флаконі, крапель оральних по 20; 100 мл у флаконі-крапельниці);
- інші психостимулювальні та ноотропні засоби:
- вінпоцетин (у формі таблеток по 5; 10 мг, по 10; 25 таблеток у блістері, у формі концентрату для р-ну для інфузій 0,5% по 2 мл в ампулі);
- прамірацетам (у формі пігулок по 600 мг, по 10 пігулок у блістері);
- іпідакрин (у формі р-ну для ін'єкцій, 5; 15 мг/мл по 1 мл в ампулі, у формі таблеток по 20 мг, по 10; 25 таблеток у блістері);
- іпідакрин з фенібутом (у формі капсул по 300 мг/5 мг, по 10 капсул у блістері);
- гамма-аміномасляна кислота (у формі таблеток по 250 мг, по 10 таблеток у блістері, капсул по 250 мг, по 10 капсул у блістері);
- цереброкурин (у формі р-ну для ін'єкцій, 2 мг/мл, по 0,5 мл в ампулі);
- церебролізин (у формі р-ну для ін'єкцій, 215,2 мг/мл, по 1 мл в ампулі) (Державний реєстр лікарських засобів України).
Профілактика деменції
Вищий рівень освіти, а також модифікація факторів ризику розвитку захворювань судин, у тому числі інсульту (наприклад відмова від куріння), асоційовані з нижчою ймовірністю виникнення деменції (Hachinski V., 2019).
Антикоагулянтна терапія у пацієнтів з миготливою аритмією знижує ймовірність розвитку деменції на 48%. Зниження систолічного артеріального тиску до цільового рівня 120 мм рт. ст. знижує вірогідність виникнення легких когнітивних порушень на 19%.
Якість життя людей з деменцією покращується завдяки можливості займатися активною діяльністю. Підтримка та участь сім'ї мають вирішальне значення для оптимального догляду (Volicer L. et al., 2001).
Родичам пацієнтів, деменція у яких зумовлена генетичними причинами, слід пройти генетичне консультування та обстеження з метою визначення аполіпопротеїну E, аутосомно-домінантних мутацій, CADASIL-синдрому (синдром церебральної аутосомно-домінантної артеріопатії та субкортикальними інфарктами та лейкоенцефалопатією). Якщо результати генетичного обстеження виявили генетичну схильність до розвитку деменції, рекомендовано вжити профілактичних заходів.
До профілактики деменції відносять:
- відмову від куріння та вживання спиртних напоїв;
- заняття спортом, прогулянки на свіжому повітрі;
- раціональне та збалансоване харчування;
- нормалізацію маси тіла;
- розумову праця;
- своєчасне лікування у разі виникнення хвороб;
- уникнення стресів, перевтоми.
