Анаболічні стероїди

Анаболічні стероїди

Анаболічні стероїди є синтетичними похідними тестостерону, який має анаболічний ефект - розвиток м'язів та андрогенний ефект - розвиток чоловічих статевих ознак. В Україні зареєстровано анаболічний стероїд пролонгованої дії нандролон.

Анаболічні стероїди підвищують рівень ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та знижують рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ).

Коли використовують анаболічні стероїди?

Анаболічні стероїди застосовують:

  • при хронічній хворобі нирок (ХХН) та білково-енергетичній недостатності (БЕН);
  • після тяжкої хвороби, травми або під час інфекції з метою збільшення маси тіла пацієнта;
  • при деяких видах анемії (при ХХН, мієлоїдній метаплазії, апластичній анемії);
  • при віковому та постменопаузальному остеопорозі у жінок.

У пацієнтів з ХХН та БЕН знижується якість життя, підвищується захворюваність та можливий летальний наслідок. ХХН призводить до дисфункціонального метаболічного стану, що характеризується анорексією, неефективним засвоєнням поживних речовин, що надходять до організму та підвищеним катаболізмом м'язового білка. Це зумовлює втрату білкової енергії та м'язової маси тіла.

Крім того, на БЕН впливають запальні процеси в організмі, оксидативний стрес, гормональна дисрегуляція, стійкість до дії інсуліну, гормон росту та метаболічний ацидоз. Ці фактори запускають руйнування м'язів за допомогою активації протеасомної системи убіквітину, окислення амінокислот з розгалуженим ланцюгом та апоптозу.

У рекомендаціях Ініціативи щодо покращення якості наслідків захворювань нирок (Kidney Disease Outcomes Quality Initiative - KDOQI) було запропоновано наступні методи лікування пацієнтів з БЕН:

  • збалансоване харчування, підтримання запасів білка;
  • аеробні вправи (ходьба, біг на місці, біг, плавання, катання на ковзанах, підйом сходами, гребля, катання на скейтборді, роликових ковзанах, танці, баскетбол, теніс) та вправи з обтяженнями;
  • лікування гормоном росту людини та бікарбонатом;
  • введення греліну та лікування анаболічними стероїдами (Maria R.Wing et al., 2015).

Оскільки частою причиною ускладнень при ХХН є анемія, анаболічні стероїди застосовують для лікування осіб із цією патологією. Препарати цієї групи підвищують рівень гемоглобіну та еритроцитів у крові людини. Нандролон при анемії призначають в/м по 100 мг (жінкам) та по 200 мг (чоловікам) 1 раз на тиждень (Компендіум).

У пацієнтів з ХХН та анемією, що перебувають на гемодіалізі, протягом 6 міс щотижневого застосування нандролону підвищується концентрація гемоглобіну та змінюється вміст ліпідів (знижується концентрація ліпопротеїну (а), підвищуються концентрації аполіпопротеїну B та тригліцеридів, знижується вміст ЛПВЩ та аполіпопротеїну А-1). Зниження рівня холестерину ЛПВЩ відбувається за рахунок субфракції холестерину ЛПВЩ2, у той час як рівень ЛПВЩ3 залишається незмінним. Ці модифікації ліпідів є зворотними. Через 4 міс після відміни нандролону концентрації ліпідів нормалізуються (Teruel J.L. et al., 1997). Прийом нандролону є ефективним у людей похилого віку чоловічої статі, які знаходяться на гемодіалізі (Gascón A. et al., 1999).

Крім того, комбінація нандролону з метилпреднізолоном вважається ефективною у якості альтернативного лікування пацієнтів, що залежать від трансфузії еритроцитів, з рефрактерною анемією, що не відповідає на введення рекомбінантного еритропоетину (Tsiara S.N. et al., 2004).

Нандролон також показаний як додаткова терапія при лікуванні пацієнтів з віковим та постменопаузальним остеопорозом. Нандролон є інгібітором резорбції кістки з тимчасовим посиленням утворення кістки. Виходячи з механізму дії нандролону, збільшується вміст мінералів у кістках, у проксимальному та дистальному відділах променевої кістки, а у деяких пацієнтів - у поперековому відділі хребта. Крім цього, нандролон сприяє досягненню балансу кальцію, збільшує м'язову масу та рухливість хребта.

Жінкам з діагностованим остеопорозом призначають 50 мг нандролону кожні 3–4 тиж. Нандролон слід застосовувати лише у віці 65–75 років, щоб мінімізувати виникнення клінічних побічних ефектів (Geusens P., 1995).

Протипоказання

Анаболічні стероїди протипоказані:

  • при підвищеній сенсибілізації до діючої речовини або компонентів препарату;
  • при карциномі передміхурової залози, грудної залози у чоловіків;
  • під час вагітності (відбувається маскулінізація плода) та годуванні груддю;
  • у разі дисфункції печінки;
  • при нефротичному синдромі;
  • при порфірії;
  • дітям віком до 18 років (Компендіум).

Особливі вказівки

Рекомендації щодо застосування анаболічних стероїдів:

  • не перевищувати дози препарату, призначених лікарем;
  • жінкам, враховуючи андрогенну дію анаболічних стероїдів, препарат можна призначати лише після оцінки ризику та користі від застосування;
  • у разі розвитку вірилізації - розглянути питання про відміну препарату;
  • чоловікам перед початком та під час лікування слід провести ректальне обстеження передміхурової залози;
  • у пацієнтів віком до 18 років можливе передчасне закриття зон росту;
  • рекомендовано регулярно контролювати внутрішньоочний тиск під час терапії;
  • анаболічні стероїди з обережністю слід призначати при епілепсії, артеріальній гіпертензії, мігрені та глаукомі, що пов'язано із затримкою натрію та рідини;
  • з обережністю призначати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями та дисфункцією нирок;
  • з обережністю призначати хворим з метастазами у кістки;
  • рекомендовано проводити біохімічний скринінг печінки через місяць після початку терапії - можлива затримка бромсульфалеїну;
  • пацієнтам із цукровим діабетом рекомендовано скоригувати дози пероральних протидіабетичних препаратів.

Придбати анаболічний стероїд можна в аптеці за рецептом.