Противірусні засоби для системного застосування

137 препаратів
По популярності

Які бувають противірусні препарати?

Ера противірусних лікарських засобів почалася з того часу, як у червні 1963 р. було розроблено перший такий препарат ідоксуридин. За цей період для лікування мільйонів людей у всьому світі було створено безліч противірусних лікарських засобів для клінічного застосування. Дозволені противірусні препарати можна умовно розділити на 13 функціональних груп: аналоги 5-заміщеного 2'-дезоксиурідину; аналоги нуклеозидів; (ненуклеозидні) аналоги пірофосфату; нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази; ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази; інгібітори протеази; інгібітори інтегрази; інгібітори проникнення; ациклічні аналоги гуанозину; аналоги ациклічного нуклеозидфосфонату; інгібітори NS5A та NS5B вірусу гепатиту С (ВГС); інгібітори вірусу грипу; імуностимулятори, інтерферони, олігонуклеотиди та антимітотичні інгібітори. Інгібуючий спектр цих схвалених препаратів проти 9 інфекційних захворювань людини можна узагальнити наступним чином: вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), цитомегаловірус людини, вірус гепатиту B (ВГВ), ВГС, вірус простого герпесу, вірус грипу, респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ), вірус вітряної віспи та вірус папіломи людини (De Clercq E., 2016).

Коли потрібно приймати противірусні препарати?

Показання до застосування противірусного препарату, режим застосування та тривалість курсу лікування повинен визначати лікар. Проте загалом слід керуватися такими принципами:

  • при ГРВІ прийом препаратів слід розпочинати не пізніше ніж через 48 год після появи клінічних симптомів;
  • при простому герпесі місцеву терапію слід розпочинати якомога раніше. Питання застосування препаратів системної дії слід розглядати індивідуально, залежно від тяжкості перебігу захворювання;
  • при хронічних системних вірусних інфекціях (ВІЛ, ВГВ, ВГС) ефективність терапії слід регулярно контролювати. У разі достатньої ефективності лікар може ухвалити рішення про переведення з активної терапевтичної схеми на схему підтримувального лікування. Або за відсутності лікувального ефекту замінити препарати;
  • при хронічному носійстві герпесу, вірусу папіломи людини тощо слід регулярно проходити профілактичні огляди та уникати факторів, які можуть спровокувати загострення захворювання.

Види противірусних препаратів

Список безрецептурних противірусних препаратів включає такі фармакологічні групи:

  • інгібітори М2. Іонний канал M2 дозволяє іонам водню проникати у вірусну частинку та сприяє введенню вірусної РНК у клітину-хазяїна. Амантадин і римантадин є симетричними трициклічними амінами, які специфічно інгібують реплікацію вірусів грипу А, блокуючи дію білка М2 (Keyser L.A., 2000);
  • віруси грипу А і В мають поверхневий глікопротеїн з нейрамінідазною активністю, який відщеплює термінальні залишки сіалової кислоти від різних глікокон'югатів і руйнує рецептори, що розпізнаються вірусним гемаглютиніном. Ця активність необхідна для вивільнення вірусу з інфікованих клітин, для запобігання утворенню вірусних агрегатів та поширенню вірусу в дихальних шляхах. Осельтамівір, ланінамівір, перамівір та занамівір є аналогами сіалової кислоти, які значною мірою та специфічно інгібують нейрамінідази грипу А та В, конкурентно та оборотно взаємодіючи з активною ділянкою ферменту (Kamali A., 2013);
  • рибавірин (Віразол, Ребетол) – аналог гуанозину з широким спектром противірусної активності, включаючи віруси грипу, РСВ та віруси парагрипу, тобто може призначатися при застуді (Chemaly R.F., 2012);
  • моноклональні антитіла – новий клас противірусних препаратів, які широко застосовуються при захворюваннях, спричинених коронавірусом SARS-CoV-2;
  • імуномодулятори;
  • гомеопатичні препарати.

Ефективні противірусні пігулки

Питання ефективності противірусних препаратів зазвичай виникає під час виборів схеми лікування пацієнтів з гострою респіраторною вірусною інфекцією. На думку вчених (Ison M. G., 2017), у такій ситуації слід враховувати такі ключові моменти:

  • усі штами грипу, які нині циркулюють, стійкі до інгібіторів М2 амантадину та римантадину;
  • існує 4 схвалених інгібітори нейрамінідази: осельтамівір, ланінамівір, перамівір та занамівір;
  • усі інгібітори нейрамінідази мають найбільший клінічний вплив, якщо їх починають приймати в період 24–48 год після появи симптомів;
  • у госпіталізованих дорослих та дітей терапія, яка призначається при грипі, має бути розпочата, як тільки передбачається продромальна стадія патології, на підтверджувальне тестування чекати не слід. Є дані про зниження загальної тяжкості перебігу гострої респіраторної вірусної інфекції у дорослих та дітей у разі початку лікування на продромальній стадії захворювання;
  • аерозольний рибавірин схвалений для лікування пацієнтів, інфікованих РСВ, але застосовується тільки для лікування немовлят з груп ризику, а також дорослих та дітей з ослабленим імунітетом.

Де купити противірусні препарати?

Безрецептурні противірусні препарати можна придбати в аптеці. Ціни на них коливаються залежно від технологій виробництва конкретного препарату. Закупівлі препаратів для лікування пацієнтів із ВІЛ, ВГВ, ВГС зазвичай регулюються державою, тому одержати ці препарати можна лише за рецептом інфекціоніста.